Це одне з найпоширеніших питань на кшталт того, чим відрізняється автомобіль від світлофора… Начебто і те, і інше поняття мають якийсь зв’язок, але порівнювати їх якось важко.Так само і тут. Радіовізіограф – це система, яка сприймає рентгенівське випромінювання, трансформує його в цифровий вигляд і виводить зображення на екран комп’ютера. Рентген (який Вільгельм Конрад) – це давно померлий німецький фізик, який здобув світову популярність завдяки відкриттю ним променів з малою довжиною хвилі, що мають величезну проникаючу здатність. Сам фізик назвав ці промені Х-променями (в англійській вони сьогодні саме так і називаються – X-ray), але зараз ми часто називаємо їх рентгенівськими променями, а в побуті просто «рентгеном». Також рентгеном назвали і одиницю потужності випромінювання. Тепер зрозуміло, що візіограф та рентген – це зовсім різні речі. Якщо з чим порівнювати і візіограф, то з рентгенівською плівкою, яку він повсюдно і витісняє з усіх галузей медицини.

Правда що візіограф безпечніший за звичайний знімок на плівку?

Коли запитують про таке порівняння, мають на увазі променеве навантаження, яке отримує пацієнт при використанні різних методик. У цьому сенсі, дійсно, візіограф краще, оскільки його датчик набагато чутливіший порівняно з кращою плівкою. Тому для отримання якісного зображення за допомогою візіографа потрібні значно менше витримки. Для отримання знімка на плівці витримка становить 0.5-1,2 сек. Для отримання такого ж знімку за допомогою датчика візіограф – 0.05-0.3 сек. Тобто в 10 разів коротше. В результаті променеве навантаження, одержуване пацієнтом при використанні візіографа, знижується до незначного мінімуму.

Скільки знімків можна зробити за один раз? І взагалі, чи не шкідливо при лікуванні великої кількості зубів, що доводиться робити багато рентгенівських знімків?

Це найбільш актуальне з питань, що встановлюються про рентген. То як відлуння Чорнобиля, то через уроки ОБЖ, що спливають у пам’яті, але в нашому суспільстві дуже сильна фобія до всього, що хоч віддалено пов’язано в наших головах з радіацією. Будь-який зайвий знімок нерідко викликає питання про променеву хворобу, або “не світитимуся я в темряві?» Тому постараюся тут пояснити докладніше. Спочатку з точки зору голої науки.

Для вимірювання кількості променистої енергії, прикладеної до живої тканини, використовують різні одиниці-джоуль на кілограм, грей, бер, зіверт і т.д. У медицині, при рентгенівських процедурах зазвичай оцінюють дозу, отриману за одну процедуру всім організмом – ефективну еквівалентну дозу, що вимірюється в зіверт. Відповідно до СанПіН 2.6.1.1192-03, при проведенні профілактичних медичних рентгенологічних процедур та наукових дослідженнях ця доза не повинна перевищувати 1000 мкЗв (мікрозиверт) за рік. Причому тут йдеться саме про профілактичні дослідження, а не про лікувальні, де ця планка значно вища. Що таке 1000 мкЗв? Чи багато це чи мало? Згадуючи відомий мультфільм, відповідь просто дивлячись у чому міряти. 1000мкЗв – це приблизно:

500 прицільних знімків ( 2-3 мкЗв ) , отриманих за допомогою радіовізіографа 100 таких знімків, але з використанням гарної рентгенівської плівки ( 10-15 мкЗв )

Так що, мабуть, навіть якщо щодня протягом всього року робити по 1 знімку на візіограф, ще до того ж за рік пару-трійку 3D комп’ютерних томограм, і ще стільки ж ортопантомограми, то навіть у цьому випадку ми не вийдемо за межі безпечних дозволених доз. Висновок один – боятися отримати значну дозу при стоматологічних втручаннях не потрібно . За бажання вийти межі допустимих значень навряд чи вдасться. Щоб було зрозуміло, нижче наведу дози, необхідні для отримання серйозних наслідків для здоров’я:

750000 мкЗв – короткочасна незначна зміна складу крові

4500000 мкЗв – тяжкий ступінь променевої хвороби (гине 50% опромінених)

Всі ці цифри непорівнянні за своїм значенням з дозами, які ми отримуємо в повсякденності. Так що навіть якщо за якоюсь потребою Вам роблять відразу поспіль кілька знімків, а напередодні Ви вже «опромінювалися», роблячи ортопантомограму, то не потрібно панікувати і бігти в магазин за лічильником Гейгера або вбивати в інтернет-пошуковику “перші симптоми променевої хвороби”. Для самозаспокоєння краще вже тоді виводити радіацію келихом червоного вина. Сенсу в цьому не буде ніякого, але настрій одразу покращає.

Рентгенолог – Рогацька Д.В.