
Шинування зубів – сучасний метод лікування пародонтиту. За рахунок цієї процедури забезпечується зміцнення рухомих зубів.
При пародонтиті підвищується рухливість зубів через атрофування кісткової тканини зубного кореня. Це візуально добре помітно, адже оголюються шийки зубів. Як тільки починає з’являтися їхня рухливість, тут же і збільшується атрофія кістки. Якщо процес вчасно не зупинити, це призводить до зміни становища і, зрештою, втрати зубів.
В даний час показаннями до шинування при пародонтиті є:
Перед початком процедури необхідно зробити знімок зубів, щоб зрозуміти, яку кількість потрібно готувати під шину.

Шинування рухомих зубів відрізняється від локалізації процедури. Так, при шинуванні передніх нижніх зубів на внутрішній поверхні робиться борозна 1,5-2 мм заввишки і глибиною 2 мм. У цю борозну укладають цільну стрічку зі скловолокна та заливають композитом для фіксації. Кількість зубів у шині залежить від клінічної картини. Крім рухливих зубів, у шину закріплюються і нерухомі – найчастіше це ікла. За рахунок цього відбувається розвантаження рухомих елементів та передача її на здорові зуби.
Шинування скловолокном бічних зубів відбувається таким чином, що борозенка висвердлюється на їхній жувальній поверхні. Решта процесу аналогічна переднім зубам.
Сама балка із скловолокна жорстко скріплює зуби, не даючи їм свободи руху. Також за рахунок шини навантаження з одного зуба рівномірно розподіляться на всі елементи в системі, протилежну ситуацію можна спостерігати за відсутності шинування, коли зуби втрачають контакт один з одним і отримують ще більше навантаження.
Крім скловолокна, проводиться також шинування коронками. У такому випадку спочатку відбувається депульпування зуба, а після обточування їх під коронки. Це більш довговічний спосіб, проте дорожчий.
При шинуванні за допомогою бюгельних протезів на зуби одягається спеціальна металева дуга. Перевага їх полягає в тому, що можна провести протезування та шинування одночасно.