Карієс – процес, що протікає при активній дії мікроорганізмів ротової порожнини і призводить до руйнування зубної емалі.

Причиною карієсу є карієсогенні мікроорганізми. При попаданні вуглеводів разом із їжею, бактерії переробляють їх, утворюючи органічні кислоти. Останні руйнують емаль та утворюють каріозну порожнину.

Таким чином, можна сказати, що причина карієсу – незадовільний стан ротової порожнини у вигляді поганої гігієни.

Мікроорганізми, які викликають розвиток карієсу – насамперед Streptococcus mutans та меншою мірою Streptococcus sanguis, а також актиноміцети. У різних людей, слід зазначити, активність даних мікроорганізмів виражається по-різному. Це з природними захисними властивостями кожного організму. Так, у людей зі зниженим імунітетом карієс розвивається активніше, ніж у тих, чий імунітет у порядку.

Крім основних факторів, що сприяє появі карієсу, існують і так звані схильності до цього захворювання.

• Скучені зуби. Через скученість зубів, у проміжках застряє більше їжі, що ускладнює гігієну;
• Низький рівень секреції слини. За рахунок слиновиділення певною мірою забезпечується змивання харчових залишків;
• Нейтральний рівень кислотності слини. Лужне середовище слини певною мірою нейтралізує органічні кислоти, які виділяють бактерії, інакше цього відбуватися не буде;
• Порушення в режимі харчування. Вирішальний фактор розвитку карієсу – якість їжі та кількість вуглеводів (крохмалю, сахарози, глюкози, лактози).

• Пришийкова область зуба;
• Проміжки між зубами;
• Фісури, або жувальні поверхні зубів.

Карієс розвивається у 4 стадії:

• Стадія плями. Біла або темна пляма, що має гладку поверхню;
• Поверхнева стадія. Дефект в емалі, дентин не уражається;
• Середній карієс. Поширення на дентин;
• Глибока форма. Розростання, яке захоплює шари дентину біля пульпи.

Якщо карієс не лікувати, він перетворюється на пульпіт, тобто. запалення пульпи (нервово-судинного пучка) зуба. Це призводить до болючих відчуттів. У свою чергу пульпіт переходить у періодонтит – запалення за межами зуба, утворюються гнійні мішки, або гранульоми та нориці.

У дітей карієс також є великою проблемою. Він виникає у віці 2-3 років, але іноді може з’являтися і раніше. Найчастіше уражаються різці верхньої щелепи у молочних зубів та жувальні поверхні кореневих. Тому лікування карієсу необхідно проводити з малого віку.